< Попередня новина


Хмельницькі сосни на Харківщині

9.06.2021 14:49 | давність новини: 58 дн.
Автор:  Анатолій МЕЛЬНИК, Газета “Природа і суспільство”
Категорія: Загальні новини, ЗМІ про нас

Чим ще славні лісівники Славути.

Десять тисяч сіянців у якості допомоги своїм харківським колегам направили днями на Схід України славутські лісівники. Вже третій рік у хмельничан працює унікальна автоматизована лінія з посіву насіння хвойних порід. Тож саме звідти молоді деревця і поїхали на Харківщину. Крім того, славутський держлісгосп не пасе задніх у економічній діяльності і є одним із найкращих в Україні з питань протидії лісовим пожежам.

– Ми направили десять тисяч сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою на Харківщину. Як і домовлено з харківськими колегами, по п’ять тисяч сіянців отримають Куп’янський і Зміївський держлісгоспи. Це ті лісгоспи, угіддя яких постраждали від минулорічних пожеж, – розповідає директор ДП «Славутське лісове господарство» Віктор Сапожнік. – Для нас це перший подібний досвід. Сіянці віком один рік – найкращі для посадки.

Лісгосп має кілька виробничих приміщень, поточно-автоматичну лінію італійської фірми «Urbinati» для точного висіву насіння, холодильники та 0,25 га полів вирощування. Наша лінія запрацювала близько двох років тому. Це перша поставка до інших лісгоспів України. Бо до цього ми працювали виключно для потреб нашого підприємства і решти держлісгоспів Хмельниччини. Посадка лісового насіння повністю автоматизована – близько 500 касет на годину. Отже, за два роки ми виростили вже більше одного мільйона двохсот тисяч сіянців. Головні породи – сосна звичайна, модрина європейська, ялина, дуб.

Зараз – «гарячий сезон». Тож на нашому комплексі працюють п’ятеро сезонних робітників і допомагають працівники апарату управління держлісгоспу. Але головне там, що людей поступово змінюють автомати.

– Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, яким породам дерев найбільше приділяють увагу саме славутські лісівники і чому?

– Згідно з нашим географічним розташуванням, ми вже не Поділля, але ще не Полісся. Недаремно історично наш регіон назвали саме Малим Поліссям. Як ви колись писали, ми недаремно гордо називаємо себе поліщуками. У нас є й національний природний парк під такою назвою. Тому у нас, в більшості, бореальні соснові ліси. З 24 тисяч гектарів наших угідь – 70% – саме сосна. Втім, зараз через посуху і потепління клімату сосна всихає, псується шкідниками. Тож увагу приділяємо інтродукції у нас модрини європейської й інших порід дерев. Модрина європейська витриваліша до примх клімату, менше уразлива шкідниками, швидше досягає товарного віку. Тож зараз десь 5–7% від загального обягу посадок – це саме модрина.

– А як щодо «короля українського лісу» – дуба?

– Знову ж таки, через наші своєрідні умови сосна поширеніша, аніж дуб. Але у зв’язку із змінами клімату, зараз більше садимо і дубів. Дуб приживається на тих землях, де рівень ґрунтових вод значно впав через посушливість клімату. Там раніше росли вільха, береза. А нині намагаємося садити там дубки. Дуб, особливо посаджений з закритою кореневою системою, швидко починає «шукати воду».

– Чи були якісь особливості лісокультурної кампанії цього року і яку кількість дерев посаджено лісівниками?

– Цьогорічна весняна лісокультурна кампанія вже добігає завершення. В поточному році ми відновили майже 110 гектарів місць колишніх вирубок. Як я вже казав – посадили сосну, модрину, дубки. Загалом, посадили більше 700 тисяч сіянців. Найбільше посадили наші Голицьке, Ташківське і Партизанське лісництва. В минулому році нам вдалося засадити майже 20 гектарів нових лісів – на землях, виділених нам місцевими громадами. Ці землі – пустирі, яри тощо, були абсолютно непридатні для сільгоспвиробництва. На жаль, у цьому році таких земель місцеві територіальні громади нам вже не надали.

– Які економічні здобутки вашого держлісгоспу за минулий рік?

– Той рік, дійсно, був у нас надважким, з економічної точки зору, через карантинні обмеження. Всі поставлені перед нами плани з лісозаготівель виконали на 100%. Обсяг реалізованої продукції становив понад 101 мільйон гривень. Обсяг реалізації на одного працюючого за 2020 рік становить близько 932 тисячі гривень. Отримано понад три мільйони гривень чистого прибутку. Діє й наш «лісовий» магазин.

Упродовж 2020 року нами сплачено податків, зборів і платежів понад 44 мільйони гривень. З них до державного бюджету перераховано більше 25 мільйонів, до місцевого бюджету – майже 14 мільйонів, єдиного соціального внеску – майже п’ять мільйонів.

– Розкажіть про кількість працівників, їхню заробітну плату і як вдалося зберегти кадровий потенціал? Кілька слів про співпрацю з місцевими громадами.

– Знову ж таки завдяки спільній праці, небайдужості і згуртованості, наш колектив успішно витримав усі минулорічні випробування. Зараз у нас працює 109 співробітників. Слава Богу, «кадрового голоду» немає. Річний фонд оплати праці становив понад 25 мільйонів гривень, а середньомісячна оплата праці штатних працівників за 2020 рік становила близько 20 тисяч гривень. Для нашого регіону це дуже солідна заробітна плата.

Наш колектив дуже згуртований і дружний. Є і молоді працівники, є і досвідчені, які передають увесь свій досвід, вміння й навички молоді. Всі з фаховою вищою і середньо-спеціальною освітою.

Лісгосп допомагає вирішувати і соціальні питання для місцевих жителів. Реалізовуємо дрова для опалення житла, ділову деревину для будівництва і ремонту осель. Надається допомога сільським громадам, школам, лікарням, а також жителям, які постраждали від стихійних лих. Ми працюємо прозоро і відкрито. Вся офіційна інформація публікується на нашому сайті. Лісогосподарські заходи обговорюємо з місцевими громадами.

– Як уже повідомляло наше видання, ваше підприємство вважається одним із найкращих в Україні щодо профілактики і готовності протидії лісовим пожежам. Як славутські лісівники готові цьогоріч протистояти вогняній загрозі?

– Зараз уся наша техніка і особовий склад – на цілодобовому бойовому чергуванні. Цілодобово чергують наші оператори відеонагляду на трьох спостережних вежах. Підтримуємо і постійний зв’язок із нашими колегами з Ізяславського і Шепетівського держлісгоспів. Пожежна і спеціальна техніка заздалегідь заправлена паливно-мастильними матеріалами, в наявності шанцевий і спеціальний інструмент, готові пожежні водойми і водонапірні вежі у громадах, де можна оперативно набрати воду.

Ми вже провели й ряд навчань на рівні лісгоспу і лісництв щодо протидії лісовим і екосистемним пожежам. Провели і спільні заходи за участю рятувальників, військових, інших служб швидкого реагування і населення громад. Звісно, акумулювали і минулорічний досвід Житомирщини, Донеччини та Луганщини. Тож готові до будь-якого виклику.

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

http://ekoinform.com.ua/wp-content/uploads/2021/06/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B8-2.jpg

Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):


(I can not read the code)